Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

І. Загальні положення

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості у Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №44 Херсонської міської ради (далі – Положення)  визначає компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти та процедури вивчення якості освітньої діяльності та управлінських процесів у Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №44 Херсонської міської ради (далі – заклад освіти), враховує специфіку закладу освіти.

1.1. Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту» (2020), наказів Міністерства освіти і науки України (далі – МОН України) від 16.01.2020 №54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», від 30.11.2020 №1480 «Про затвердження методичних рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти», Статуту закладу освіти, інших нормативно-правових актів.

ІІ. Основні цілі

Системи внутрішнього забезпечення якості освіти

2.1. Основними цілями системи внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти є:  

• формування стійкої довіри суспільства до закладу освіти;
• забезпечення і підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти, їх відповідності ліцензійним умовам надання освітніх послуг, державним стандартам;
• забезпечення спільного розуміння якості освіти та сприяння удосконалення якості освітньої діяльності з урахуванням та узгодженням потреб щодо надання освітніх послуг;
• впровадження механізму самооцінювання як невід’ємного компоненту безперервного розвитку закладу освіти.

2.2. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
• організацію освітнього процесу, який відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;
• контроль освітньої діяльності у закладі освіти;
• гарантування якості освіти;
• формування довіри громади до закладу освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

2.3. Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

ІІІ. Основні компоненти та напрями

Системи внутрішнього забезпечення якості освіти

3.1. Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі освіти складається з таких компонентів:

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

3.2. Система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі освіти складається з таких напрямів:

• освітнє середовище закладу освіти;
• система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
• педагогічна діяльність педагогічних працівників;
• управлінські процеси.

IV. Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

4.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

4.1.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу фіксує орієнтири функціонування внутрішньої системи та враховує інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у статті 6 Закону України "Про освіту".

4.1.2. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення:

• відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
• партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
• недискримінацїї, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
• академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
• прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
• умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
• справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
• умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);
• академічної свободи педагогічних працівників.

4.1.3. Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

• якість освіти;
• рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
• якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

4.1.4. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

• удосконалення планування освітньої діяльності;
• підвищення якості знань здобувачів освіти;
• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
  1. 5. Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища;
• контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
• оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
• аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.
  2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим  педагогічною радою (протокол від 04.01.2021 р. № 01).

• 3. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
     1. Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  урегульовано такими документами:
• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом МОН України від 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
• Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 13 .07. 2021 р. № 813;
• Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 01 квітня 2022 р. № 289;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 7–11 класів);
• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 7–11 класів);
• Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 03.06. 2008 р. № 496.
  1. 2. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
     3. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
• виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
  1. 4. При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.
  1. 5. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
     6. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 - формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
     7. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
     8. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
     9. Основними видами оцінювання здобувачів освіти 5-9 класів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
     10. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
     11. Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета. 

4.4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників

4.4.1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів.

4.4.2. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

4.4.3. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та участь у сертифікації, які проводяться відповідно Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», на підставі Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 09.09.2022 №805, Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2018 №1190.

4.4.3. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

4.4.4. Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

4.4.5. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

4.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

4.5.1. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

4.5.2. Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

• • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

4.5.3. Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

• • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  • забезпечувати відкрите керівництво;
  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

4.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

4.6.1. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

4.7. Інформаційні системи для ефективного управління

 4.7.1. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталах інформаційних систем управління освітою (ІСУО), ДІСО, Айком, «Нові знання». Під час дистанційного навчання активно використовуються ZOOM, Google-Meet, зворотній зв'язок здійснюється через Viber, Фейсбук, Телеграм, Google пошту.

4.7.2. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний веб-сайт закладу, сторінки у фейсбуці та інстаграмі.

4.7.3. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

• • статут закладу освіти;
  • загальні правила для учнів навчального закладу;
  • кадровий склад закладу освіти;
  • освітні проекти, методичний досвід;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • наявність вільних місць в класах;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

4.8. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання.

V. Вивчення та самооцінювання якості освіти

5.1. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі - ВСЗЯО) передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів закладу освіти за напрямами оцінювання відповідальними особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збирання інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого приймаються управлінські рішення щодо вдосконалення якості освіти в закладі освіти.

Самооцінювання у закладі освіти здійснюється відповідно до Абетки для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти (Державна служба якості освіти України) (далі – Абетка). Також для здійснення самооцінювання використовуються запропоновані Абеткою критерії оцінювання освітніх і управлінських процесів, анкети для опитування педагогічних працівників, здобувачів освіти та їхніх батьків (інших їхніх законних представників), зразки інструментів для вивчення освітньої діяльності та управлінських процесів (форма вивчення педагогічної діяльності, спостереження за освітнім середовищем, питання для самоаналізу).

5.2. Компоненти напряму самооцінювання.

• • • освітнє середовище закладу освіти;
    • система оцінювання здобувачів освіти;
    • педагогічна діяльність педагогічних працівників;
    • управлінські процеси закладу освіти.

5.3. Періодичність самооцінювання. Кожен компонент 1 раз на 4 роки.

5.4. Відповідальні за самооцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб виглядає так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, бібліотекар, медична сестра, члени піклувальної ради навчального закладу, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо.

5.5. Методи збирання інформації та інструментарій.

5.5.1. Методи збирання інформації: аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг.

5.5.2. Інструментарій: пам’ятка, бланк, анкета тощо.

5.6. Форми узагальнення інформації.

До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

5.7. Рівень оцінювання.

Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (потребує покращення); четвертий (низький).

5.8. Управлінське рішення.

Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, піклувальної ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в навчальному закладі.

VI. Заключні положення

6.1. Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

6.2. Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

-       цілеспрямованість та саморозвиток;

-       компетентність;

-       динамічність та самокритичність;

-       управлінська етика;

-       прогностичність та  аналітичність;

-       креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-      здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

6.3. Ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

• Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
• Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
• Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
• Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
• Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
• Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
• Застосування ІКТ-технологій в освітньому процесі та повсякденному житті.
• Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
• Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.