Через роки – у рідну школу!
На перехресті семи доріг, семи вітрів,
Часів минулих, прожитих років
Є місце, що ніколи незабутнє,
Країна, що народжує майбутнє.
В ній перше слово і вітання,
В ній завжди зустріч і прощання.
Це оберіг дитинства, що ніколи не згаса,
У ньому нашого життя невичерпна краса!
Наша школа – це наша історія. У неї велика педагогічна сім’я – наші наставники. Кому потрібно завдячувати тим, що шкільні традиції передаються з року в рік? Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців.